заковтування
ЗАКО́ВТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. зако́втувати.
На нижній щелепі [гадюки ] та в глибині верхньої е нетрубчасті, невеликі зуби, що служать для затримання здобичі при заковтуванні (Визначник земноводних.., 1955, 131).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заковтування — зако́втування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- заковтування — -я, с. Дія за знач. заковтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови