1. Словник української мови в 11 томах

заколисуючий

ЗАКОЛИ́СУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до заколи́сувати.

Клумби горять розмаїтими барвами квітів. І тишина довкола, заколисуюча тишина (Цюпа, Назустріч.., 1958, 371).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколисуючий — заколи́суючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заколисуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до заколисувати. Великий тлумачний словник сучасної мови