заколихатися

ЗАКОЛИХА́ТИСЯ, заколишу́ся, заколи́шешся і рідко заколиха́юся, заколиха́єшся, док. Почати колихатися, розмірено рухатися з боку на бік, згори вниз.

Схопився вихор по дорозі І полохливо втік у яр, Заколихались трави, лози, І нагло вдарив грім із хмар (Олесь, Вибр., 1958, 112);

Натовп уже знов заколихався, з реготом розступаючись, даючи комусь дорогу (Гончар, Таврія.., 1957, 318);

*Образно. Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором… (Мирний, І, 1949, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколихатися — заколиха́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. заколихатися — заколишуся, заколишешся і рідко заколихаюся, заколихаєшся, док. Почати колихатися, розмірено рухатися з боку на бік, згори вниз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заколихатися — (аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  4. заколихатися — Заколихуватися, -хуюся, -єшся сов. в. заколиха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Закачаться, заколыхаться. Опівночі запомнилась і затурготіла під ним земля. Стор. МПр. 42. Словник української мови Грінченка