законвертований

ЗАКОНВЕРТО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до законвертува́ти.

Усі вони [листи] були.. старанно законвертовані, в однакових конвертах і з однаковими штемпелями (Епік, Тв., 1958, 82);

// законверто́вано, безос. присудк. сл.

Лист законвертовано. Піонерка Зоя опускає його ввечері в синю поштову скриньку (Рибак, Зброя.., 1943, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me