закономірний
ЗАКОНОМІ́РНИЙ, а, е. Який відбувається відповідно до законів природи або суспільства, зумовлений цими законами.
В безмежному просторі здійснюють свій закономірний рух міріади небесних тіл (Наука.., 9, 1961, 11);
// Не випадковий, обгрунтований, природний.
Рух за комуністичну працю, що втілює в собі високі духовні якості радянських людей, вихованих партією, — закономірний результат розвитку нашої країни (Рад. Укр., 26.Х 1961, 1);
Є ще випадок закономірного вживання архаїзмів — це іронія, сарказм (Рильський, III, 1956, 75).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закономірний — закономі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- закономірний — -а, -е. Який відбувається відповідно до законів природи або суспільства, зумовлений цими законами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закономірний — Природний, усталений, зумовлений, обгрунтований Словник чужослів Павло Штепа