1. Словник української мови в 11 томах

закоптілий

ЗАКОПТІ́ЛИЙ, а, е, розм. Який закоптів, закоптився (у 1 знач.).

[Єфрем:] Там хата далеко просторіша, але брудна вона, закоптіла та запаскуджена (Кроп., IV, 1959, 347);

Зв’язковий обходить курінь, знаходить старий закоптілий чайник, який висить над вогнем, кипить (Ю. Янов., І, 1954, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закоптілий — закопті́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. закоптілий — -а, -е, розм. Який закоптів, закоптився (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закоптілий — Закоптілий, -а, -е Закопченный. Словник української мови Грінченка