1. Словник української мови в 11 томах

закопчений

ЗАКО́ПЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закопти́ти.

Там у закопченій димом розколині, як у дуплі великої деревини, вариться на розжарених вуглях [вуглинах] кава (Коцюб., І, 1955, 291);

Він [танк] повернувся з битви без пробоїн, закурений, закопчений в бою (Бажан, І, 1946, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закопчений — зако́пчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закопчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до закоптити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закопчений — Закурений, вуджений Словник чужослів Павло Штепа