1. Словник української мови в 11 томах

закоснілий

ЗАКОСНІ́ЛИЙ, а, е. Закоренілий, застарілий, відсталий.

— Вже відразу заявив себе [пан Зефірин] поступовцем., ворогом закоснілої рутини (Фр., II, 1950, 370);

Показуючи життя молдаван і татар, Коцюбинський малює руйнування закоснілих патріархальних традицій, боротьбу за визволення особи (Іст. укр. літ.. І, 1954, 611).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закоснілий — закосні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закоснілий — -а, -е. Закоренілий, застарілий, відсталий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закоснілий — КОНСЕРВАТИ́ВНИЙ (який обстоює, захищає старе, віджиле; ворожий прогресові); РУТИ́ННИЙ, РУТИНЕ́РСЬКИЙ (який ґрунтується на шаблоні, відсталий); ЗАКОСНІ́ЛИЙ, ЗАКОСТЕНІ́ЛИЙ, ЗА́ТХЛИЙ (який зупинився у своєму розвитку). — Може, й справді так... Словник синонімів української мови