закот
ЗАКО́Т, а, ч. Відгорнутий, закочений назовні край чого-небудь (одягу, взуття, убрання і т. ін.).
Надів [коваль] чорну шапку з закотами, та й посунув просто до гаю (Вовчок, Вибр., 1937, 219);
На звороті закоту [піджака ] цвіла неширока стрічечка. Це була стрічка від ордена (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 326).
Чо́боти з зако́том — чоботи, в яких край халяв відігнутий назовні.
Тоді ж покупив він і чоботи свої з червоним закотом, і ту шапку чорну, що він її дуже прилюбляє… (Вовчок, І, 1955, 380).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закот — зако́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- закот — -а, ч. Відгорнутий, закочений назовні край чого-небудь (одягу, взуття, убрання і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- закот — ЗАКО́Т (відігнутий, закочений назовні край одягу, убрання, взуття), ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) рідко; ВИЛО́ГА (на грудях, рукавах); ЛА́ЦКАН (на грудях); ЗАКАРВА́Ш розм., ЗАКАВРА́Ш діал. (перев. на рукавах); МАНЖЕ́ТА (перев. на холошах). Словник синонімів української мови
- закот — Зако́т, -ту м. Отворотъ. Чоботи з червоним закотом. МВ. ІІІ. 94. Одягання з закотами, а коміра нема. Борз. у. Словник української мови Грінченка