закоханість

ЗАКО́ХАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. зако́ханий.

От уже одинадцять років вони живуть під однією покрівлею, а він і досі ще зберіг свою закоханість у ній (Шовк., Інженери, 1935, 15);

Про закоханість Михайла Федоровича в книги знали всі (М. Ол., Леся, 1960, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закоханість — зако́ханість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. закоханість — -ності, ж. Стан за знач. закоханий. Великий тлумачний словник сучасної мови