1. Словник української мови в 11 томах

закоцюрблений

ЗАКОЦЮ́РБЛЕНИЙ, а, е, розм. Який закоцюрбився; загнутий.

Порося було сите, пахуче, з закоцюрбленим хвостиком (Н.-Лев., III, 1956, 377).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закоцюрблений — закоцю́рблений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. закоцюрблений — закуцьорблений, -а, -е, розм. Який закоцюрбився; загнутий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закоцюрблений — ЗА́ГНУ́ТИЙ прикм. (який має вигнуту, закручену форму), ЗАКОЦЮ́РБЛЕНИЙ (ЗАКУЦЬО́РБЛЕНИЙ) розм., ЗАКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм.; ГАЧКУВА́ТИЙ, ГАКУВА́ТИЙ, КРЮЧКУВА́ТИЙ, КАРЛЮЧКУВА́ТИЙ, КЛЮКА́СТИЙ діал. (який має форму гачка, крючка, карлючки і т. ін.). Найменша сестра. Словник синонімів української мови
  4. закоцюрблений — Закоцю́рблений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)