закритий

ЗАКРИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до закри́ти.

Під самою горою простелена узенька смуга огорода, з одного краю притулилась хатина, зовсім закрита густим садком (Н.-Лев., II, 1956, 382);

Згодом ми почули чиїсь кроки на стежці, закритій від нас кущами (Л. Укр., III, 1952, 614);

У вагонах, видно, ще спали, бо вікна були закриті шторами (Головко, II, 1957, 439);

Вгорі зі стіни виглядала витяжна труба, закрита кришкою (Ю. Янов., II, 1954, 40);

Очі його були закриті, уста щось шептали (Мирний, І, 1954, 209);

Тільки дві речістояли в хаті чужі й навіть наче ворожі: біла дубова шафа, наглухо закрита, і довга незграбна скриня (Коцюб., II, 1955, 246);

Дорога перед селом була наглухо закрита дубовими завалами (Гончар, III, 1959, 95);

Я знов пригадую весну свою хлоп’ячу, ..коли до радості стежки були закриті (Сос., Близька далина, 1960, 181);

Тепер усе частіше й частіше ..став уявлятися мені твій коханий образ… Він виразно стоїть перед моєю душею, бо не закритий, не затертий ніяким іншим пізнішим образом… (Гр., Без хліба, 1958, 69);

Він.. оголосив збори закритими, бо поточних справ ніяких же немає (Головко, II, 1957, 60);

// закрито, безос. присудк. сл.

— Та хіба вже закрито для нас всі стежки оцього пекла? — пригорнулася Віра до Тамари (Хижняк, Тамара, 1959, 182).

2. у знач. прикм. Невидимий, прихований.

Артилерійські розвідники привезли на лінкор таблиці для стрільби по закритих цілях (Кучер, Чорноморці, 1956, 409).

3. у знач. прикм. Який має верх і бокові стінки, стіни.

За кілька годин з замка виїхала закрита карета пані Барбари Замойської (Ле, Наливайко, 1957, 36);

Ті ж качани [кукурудзи], що зберігались у закритом приміщенні-коморі, цілком зберегли високу схожість (Наука.., 9, 1956, 21).

4. у знач. прикм., перен. Признач. або доступний для певного, обмеженого кола людей.

— Пробачте, — шепоче [секретарка] й пальця до губ прикладає. — Сьогоді в нас закрите бюро (Мур., Бук. повість, 1959, 209);

Стихійну силу весняного потоку Марко Артьомов побачив у старому Глущукові, коли він самочинно увірвався на закриті партійні збори, щоб висловити їм крик наболілої душі (Чорн., Потік.., 1956, 195).

Закри́те голосува́ння — таємне голосування.

Вибори партійних органів проводяться закритим (таємним голосуванням (Статут КПРС, 1961, 12);

Закри́тий лист — лист у заклеєному конверті.

Галицькі періодичні видання ми одержували.. в закритих рекомендованих листах (Сам., II, 1958, 393);

Закри́тий навча́льний за́клад — заклад, в якому вихованці перебувають на повному державному утриманні;

Закри́те пла́ття — убрання, яке закриває плечі і шию;

Закри́ті ту́флі — туфлі, що закривають підйом ноги;

При закри́тих дверя́х — без сторонніх людей.

— Часом гості які приїдуть, то начальство й може з ними погомоніти при закритих дверях… (Кучер, Трудна любов, 1960, 250).

∆ Закри́тий склад, лінгв. — сполучення кількох звуків, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря і закінчується на приголосний звук.

Випадні о, е з’являються здебільшого в закритих складах (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закритий — закри́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закритий — (парк) замкнений, замкнутий, недіючий; (- мішень) невидимий, прихований; (- засідання) не для всіх, не загальний. Словник синонімів Караванського
  3. закритий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закрити. || закрито, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Невидимий, прихований. Закриті пошкодження мед. — пошкодження, що не супроводжуються порушенням цілісності зовнішніх покривів тіла: струси, синці тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закритий — ПРИХО́ВАНИЙ (який не виявляється відкрито або повною мірою), ПРИКРИ́ТИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ПОТАЄ́МНИЙ, ПРИТА́ЄНИЙ, ЗАТА́ЄНИЙ, СХО́ВАНИЙ, УКРИ́ТИЙ (ВКРИ́ТИЙ), ЗАКРИ́ТИЙ, ЗАМАСКО́ВАНИЙ, ЗАВУАЛЬО́ВАНИЙ, ГЛУХИ́Й, ТЕ́МНИЙ, ПІДФАРБОВАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. закритий — Закри́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)