закропляти

ЗАКРОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАКРОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. закро́плять; док.

1. перех. Оббризкувати, поливати.

Закропляйте доріженьки, Щоб ся не куріли (Чуб., V, 1874, 994).

◊ Закропля́ти (закропи́ти ду́шу) чим: а) вгамовувати голод, спрагу невеликою кількістю їжі або рідини.

— Закропи душу ягідками, ковалиха дала (Коцюб., II, 1955, 24);

б) ірон. Пити горілку, вино і т. ін.

Найбільш слабодухим.. хотілося, безнадійно махнувши на все рукою, закропити душу горілкою (Стельмах, І, 1962, 193).

2. перех. Вливати що-небудь краплями.

*Образно. Поки живий, — мерщій.. в серце, смертію повите, Живу надію закропіть! (Стар., Вибр., 1959, 14).

3. тільки док., неперех. Почати бризкати.

Діду! діду! ще рій! — крикнув Івась. Дід, мов звір, вискочив з-за дерева і знову забігав, закропив водою, юртувався, крутився (Мирний, І, 1954, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закропляти — закропля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закропляти — -яю, -яєш, недок., закропити, -оплю, -опиш; мн. закроплять; док. 1》 перех.Оббризкувати, поливати. 2》 перех. Вливати що-небудь краплями. 3》 тільки док., неперех. Почати бризкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закропляти — Закропля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. закропити, -плю́, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Закропляйте доріженьки, щоб ся не курили. Чуб. V. 994. 2) Омочать, омочить, освѣжать, освѣжить влагою. Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити. Мл. л. сб. 237. Словник української мови Грінченка