1. Словник української мови в 11 томах

закруглення

ЗАКРУ́ГЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. закругли́ти.

2. Округла або овальна частина чого-небудь; вигин.

Широка шина з плоскою, майже без закруглення поверхнею настільки зменшує питомий тиск на грунт, що автомашина легко йде по снігу, піску і заболоченій місцевості (Наука.., 10, 1963, 23);

Наближаючись до закруглення, водій повинен зменшити швидкість руху так, щоб рух на закругленні був безпечним (Автомоб., 1957, 278).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закруглення — закру́глення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. закруглення — див. вигин Словник синонімів Вусика
  3. закруглення — -я, с. 1》 Дія за знач. закруглити. 2》 Округла або овальна частина чого-небудь; вигин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закруглення — ВИ́ГИН (вигнуте місце, вигнута, закруглена частина чого-небудь), ЗГИН, ЗАКРУ́ГЛЕННЯ, ЗАОКРУ́ГЛЕННЯ. Цим поглядом і красивим вигином шиї.. вона зараз дивовижно схожа на свою матір у молодості (О. Гончар); Кузя лежав, уткнувшись обличчям у згин руки (Л. Словник синонімів української мови