закруглювати

ЗАКРУ́ГЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАКРУГЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАКРУГЛИ́ТИ, углю́, у́гли́ш, док., перех.

1. Надавати чому-небудь круглої чи овальної форми.

Кагул закругляв береги, і вже виростали з води сірі схили потойбічних згірків (Смолич, І, 1958, 44);

Бригадир здивовано струснув своєю червоногарячою бородою, закруглив очі, вп’явся ними в Галину (Крот., Сини.., 1948, 51).

2. перен. Закінчувати (перев. говорити, писати).

А Пугач в одне: сіяти!..Йому, бачте, зведення закругляти треба (Жур., Опов., 1956, 86);

Свою промову Корній Іванович закруглив несподіваною просьбою: довірити йому тваринницькі ферми артілі… (Вол., Місячне срібло, 1961, 218);

// Робити що-небудь довершеним, викінченим.

Белетристи чикрижили свої твори, а закруглюючи, ще дописували цілі розділи (Кач., II, 1958, 16).