закрут
ЗА́КРУТ, у, ч. Крутий поворот, дугоподібний вигин.
Картини змінюються за кожним закрутом бистрої річки (Н.-Лев., II, 1956, 415);
Стежка закручувала тут понад ярок і п’ялася стрімко до вершка; власне на тім закруті була невеличка рівна платформа (Фр., III, 1950, 88);
В далекому закруті долини чорніли купою садки й виноградники (Коцюб., І, 1955, 252);
Він уже хотів повернутись назад, коли побачив ген якийсь віз коло закрута (Козл., Ю. Крук, 1950, 201);
// Крива, звивиста лінія.
Вподовж висот — химерні закрути траншей (Гончар, III, 1959, 412);
// Загнута частина чого-небудь.
Це була чорного буку, блискуче шліфована шестигранна палиця з прямим, майже як літера Г, закрутом для руки (Ле, Міжгір’я, 1953, 436).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закрут — за́крут іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- закрут — див. вигин; вир Словник синонімів Вусика
- закрут — За́крут. Поворот, вигин Отут, ніби за закрутом гори, ясно і дзвінко засьпівав гурт (Галіп, 65) // пол. zakręt — поворот, вигин, звивина (річки) Українська літературна мова на Буковині
- закрут — Крутий поворот <�вигин, поворіт>; (траншеї) кривина, крива лінія; закрутень, закрути на. Словник синонімів Караванського
- закрут — -у, ч. Крутий поворот, дугоподібний вигин. || Крива, звивиста лінія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закрут — ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду. Словник синонімів української мови
- закрут — Закрут, -ту м. Попороть, заворотъ. Шух. І. 179. Словник української мови Грінченка