1. Словник української мови в 11 томах

закубрювати

ЗАКУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКУ́БРИТИ рю, риш, док., перех., рідко.

Щільно закривати, припиняючи доступ, прохід куди-небудь. — Виходів з гаваней тільки два. А закубрюємо ми.. всі чотири гавані (Смолич, V, 1959, 474);

[Лотоцька:] Він може справді таки.. заткнути вікна шинелями або прозодежею герметично закубрити… (Мик., І, 1957, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закубрювати — заку́брювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. закубрювати — -юю, -юєш, недок., закубрити, -рю, -риш, док., перех., рідко. Щільно закривати, припиняючи доступ, прохід куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови