закукурікати
ЗАКУКУРІ́КАТИ, закукурі́каю, закукурі́каєш і рідко закукурі́чу, закукурі́чеш, док.
1. Проспівати кукуріку, кукурікнути.
Потріпав [півень] крилами, закукурікав та — шубовсть у Лаврінові огірки (Н.-Лев., II, 1956, 372).
2. Почати кукурікати;
// безос.
На повний голос залився магнітофон. Заверещало, засвистіло, закукурікало і занявчало по-котячому (Збан., Мор. чайка, 1959, 158).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закукурікати — закукурі́кати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- закукурікати — закукурікаю, закукурікаєш і рідко закукурічу, закукурічеш, док. 1》 Проспівати кукуріку, кукурікнути. 2》 Почати кукурікати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закукурікати — Закукурікати, -каю(-чу), -каєш (-чеш) гл. Закукурекать. Опівночі закукурікали півні. Стор. II. 68. Словник української мови Грінченка