закульгати
ЗАКУЛЬГА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. Почати кульгати.
Одну ногу зігнуту держить [Грицько], о як ступив — закульгав, і холоша в крові. Поранений, знати (Головко, І, 1957, 350).
2. Піти кульгаючи.
Розсміявся [майор], ще раз міцно стиснув Андрія за плечі і швидко закульгав до свого столу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 40);
Дорош закульгав із хліва (Тют., Вир, 1964, 383).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закульгати — закульга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- закульгати — -аю, -аєш, док. 1》 Почати кульгати. 2》 Піти кульгаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закульгати — Закульга́ти, -гаю, -єш гл. Захромать. Словник української мови Грінченка