закуповувати
ЗАКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і рідко ЗАКУПА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. ЗАКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАКУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. заку́плять; док., перех.
1. Одержувати за гроші, купувати що-небудь, перев. у великій кількості.
Купці приїздили, закуповували хліб, сіль, хутра, шкури (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 425);
Де хліба приторгує [Тихон], де підводи наньме [найме], та усе недорого і дешевш проти усіх, що тогді зо всіх голодних місць понабігали закупати (Кв.-Осн., II, 1956, 145);
Закупив [Рустем] по дорозі мало не цілу крамницю, щоб ублагати Айше (Коцюб., II, 1955, 158);
// Одержувати за гроші право на користування чим-небудь.
Леміщиха закуповувала садки, пильнувала там ціле літо і висилала хури з овочами в степові міста на продаж (Н.-Лев., І, 1956, 172);
Молодиця Рада та весела, Ніби з паном повінчалась — Закупила села (Шевч., І, 1951, 315).
2. заст. Підкуповувати, схиляючи кого-, що-небудь на свій бік, на свою користь.
Суди усі сполошили [багачі], сиплячи грішми, закупляючи судську дію — хочуть вони Кармелюка знов схопити, та міцніш зачинити, та дальш зіслати (Вовчок, І, 1955, 366);
Закупила батька, щоб горілки не пив (Номис, 1864, № 6479).
Значення в інших словниках
- закуповувати — закупо́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- закуповувати — Закупляти, купувати, купляти; З. підкупляти. Словник синонімів Караванського
- закуповувати — -ую, -уєш і рідко закупати, -аю, -аєш і розм. закупляти, -яю, -яєш, недок., закупити, -уплю, -упиш; мн. закуплять; док., перех. 1》 Одержувати за гроші, купувати що-небудь, перев. у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови