1. Словник української мови в 11 томах

закупорювати

ЗАКУПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКУПО́РИТИ, рю, риш, док., перех., спец. Щільно закривати отвір у чомусь; закорковувати.

Готове пюре розливають в скляні або жерстяні полаковані зсередини банки, герметично закупорюють і стерилізують (Укр. Страви, 1957, 297);

Якщо закупорити круглодонну колбу, коли в ній кипить вода, і негайно загасити спиртівку, то, як показує дослід, кипіння деякий час триває, хоч вода остигає (Фізика, II, 1957, 51);

// Загороджувати собі який-небудь отвір.

Ці мікроби [залізобактерії] часто зустрічаються.. навіть у водопровідних трубах, нерідко закупорюючи їх та утруднюючи подачу води (Наука.., 9, 1956, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закупорювати — закупо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закупорювати — -юю, -юєш, недок., закупорити, -рю, -риш, док., перех., спец. Щільно закривати отвір у чомусь; закорковувати. || Загороджувати собою який-небудь отвір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закупорювати — Закубрювати, закубрити, позакубрювати, закорковувати, закоркувати, позакорковувати, затикати, заткнути, заткати, позатикати, пакувати, запаковувати, запанувати, позапаковувати, (кров) зціплювати, зціпляти, позціплювати, (рана) заснічуватися, заснічитися, (шлях) див. блокувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. закупорювати — I. ЗАТИКА́ТИ (закривати який-небудь отвір); ЗАКУ́ПО́РЮВАТИ (щільно); ЗАКОНОПА́ЧУВАТИ (перев. клоччям і т. ін. шпарини, дірки); ЗАКОРКО́ВУВАТИ (перев. пляшку корком). — Док.: заткну́ти, затка́ти діал. заку́по́рити, законопа́тити, закоркува́ти. Словник синонімів української мови