закурілий
ЗАКУРІ́ЛИЙ, а, е.
1. Покритий пилом, курявою; запилений.
Його я бачив: йшов він рано По закурілих вулицях, І дні майбутнього Ірану В його світилися очах (Шпорта, Вибр., 1958, 173).
2. Покритий кіптявою; закоптілий.
За всіх, молодих і старих, Ми клятву дамо перед боєм, Що стін закурілих твоїх Не бити ворожим набоям (Укр.. думи.., 1955, 385).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me