закурілий

ЗАКУРІ́ЛИЙ, а, е.

1. Покритий пилом, курявою; запилений.

Його я бачив: йшов він рано По закурілих вулицях, І дні майбутнього Ірану В його світилися очах (Шпорта, Вибр., 1958, 173).

2. Покритий кіптявою; закоптілий.

За всіх, молодих і старих, Ми клятву дамо перед боєм, Що стін закурілих твоїх Не бити ворожим набоям (Укр.. думи.., 1955, 385).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закурілий — закурі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закурілий — -а, -е. 1》 Покритий пилом, курявою; запилений. 2》 Покритий кіптявою; закоптілий. Великий тлумачний словник сучасної мови