закусочка
ЗАКУ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до заку́ска.
— Столик у садок, у бесідку, — порядкував Антон Петрович. — Та розпорядись, Писточко, свічок туди; воно б годилося на другий столик — водочку, закусочку (Мирний, III, 1954, 146);
— А тут закусочка… Якраз, знаєте, на йоржеву юшку нагодились (Довж., І, 1958, 441).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закусочка — заку́сочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- закусочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до закуска. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закусочка — Закуска, -ки ж. Закуска. Стор. МПр. 74. Спасибі за закуску, що ззів курку й гуску. Ном. № 12073. ум. закусочка. Словник української мови Грінченка