закутаний
ЗАКУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заку́тати.
З глибини шляху срібно, з перебоями задзеленчав дзвоник, повз Романа на легких санчатах проїжджав закутаний башликом судовий пристав (Стельмах, І, 1962. 125);
На вулицях міські жителі ходили під чорними парасольками або закутані в плащі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 90);
Ліва рука, закутана в бинти, висіла ні перев’язі (Руд., Остання шабля, 1959, 202);
*Образно. Потім настала осінь. Закутана в мряку, з супроводом зимних вітрів, і з сумними сірими вечорами (Коб., І, 1956, 545).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me