1. Словник української мови в 11 томах

закуточок

ЗА́КУТОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до за́куток.

Він знав тут у горах кожний закуточок (Коб., III, 1956, 202);

От-от погаснуть фарби картини, вже ледве притаїлись десь в потайному закуточку фантазії (Н.-Лев., III, 1956, 313).

Усі́ (всі) за́куточки; По всіх за́куточках — те саме, що Усі́ (всі) за́кутки; По всіх за́кутках ( див. за́куток).

[Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! Усі закуточки обходила… Нема!.. (Кроп., І, 1958, 488);

Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку, — ходить, шука його, наче голку, по всіх кутках і закуточках (Вовчок, І, 1955, 356).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закуточок — за́куточок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. закуточок — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  3. закуточок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до закуток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закуточок — Закуток, -тка, закуточок, -чка м. ум. отъ закут. Словник української мови Грінченка