1. Словник української мови в 11 томах

закучугурений

ЗАКУЧУГУ́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до закучугу́рити.

Музикою та сонцем та гарячим кумачем транспарантів зустріла делегатів закучугурена снігом Полтава (Гончар, Таврія.., 1957, 463).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закучугурений — закучугу́рений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. закучугурений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до закучугурити. Великий тлумачний словник сучасної мови