залатаний
ЗАЛА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залата́ти,
Під залатаною на плечах ватянкою вгадувалася широка м’язиста спина (Руд., Остання шабля, 1959, 167);
*Образно. Залатане озеро Зеленим лататтям (Дор.. Літа.., 1957, 49);
// У знач. прикм.
Виходжу. Бачу: стоїть у залатаному кожушку якась чорна, заросла бородою людина з кийком у руках (Ле, В снопі.., 1960, 358).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me