залежалий
ЗАЛЕЖА́ЛИЙ, а, е.
1. Дуже ущільнений, твердий від тривалого лежання; злежаний.
Він.. кайлом і лопатою владно порушував віковічне мовчання залежалих кам’яних порід… (Тич., III, 1957, 229).
2. Зіпсований унаслідок тривалого лежання, поганого зберігання.
Дивився [Давид] на полиці, завалені пошарпаними книжками. Взяв одну — в ніс ударив пах старого залежалого паперу, змішаний з пилом (Головко, II, 1957, 94);
// Несвіжий (на вигляд).
— Пан вдома? —— спитала Огієвська високого і худого, як жердина, чоловіка в старій залежалій лівреї (Кочура, Зол. грамота, 1960, 540).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залежалий — залежа́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- залежалий — -а, -е. 1》 Дуже ущільнений, твердий від тривалого лежання; злежаний. 2》 Зіпсований унаслідок тривалого лежання, кепського зберігання. || Несвіжий (на вигляд). || Деградація якостей мисливського собаки при його кімнатному утриманні, коли він втратив схильність до полювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залежалий — Залежаний, залежний, залеглий, леглий Словник чужослів Павло Штепа
- залежалий — Залежалий, -а, -е Залежалый. Залежалий хліб. Мл. л. сб. 175. Словник української мови Грінченка