залеліти

ЗАЛЕЛІ́ТИ, і́є, док. Почати леліти.

Оце свірконе блискавиця — залеліє перед ним стежка, а з боків немов забігають якісь темні тіні (Мирний, І, 1954, 309);

На лицях випливала мрійна усмішка, груди роздулись потайними глибокими зітханнями, а в очах залеліло щось ясне, як степ, як дим, як далека блакить прозорого неба (Вас., І, 1959, 248).