зализень
ЗА́ЛИЗЕНЬ, зня, ч., розм. Частина чого-небудь, що видається в якийсь бік у формі клина.
На колодязях спалахували при місяці льодяні зализні (Тют., Вир, 1964, 461);
— І зважте, що це перед Вами тільки один шматок, крайній зализень так званої Каховської арени летючих пісків (Гончар, Таврія, 1952, 113).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me