1. Словник української мови в 11 томах

залитий

ЗАЛИ́ТИЙ, рідше ЗАЛЛЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зали́ти і залля́ти 1-5.

Боліло хліборобське серце, дивлячись на свої залиті водою токи (Мирний, III, 1954, 7);

Він, залитий потом, ледве переводячи дух, метався грунем в нестямі, боячись втратить останні сили (Коцюб., II, 1955, 341);

Люди розходились по хатах, де залиті слізьми вдови світили вже свічки у головах небіжчиків (Мик., II, 1957, 312);

Устина поставила на призьбі миску з варениками, залитими сметаною (Чорн., Визвол. земля, 1959, 169);

Урочисті збори. Зала заллята світлом. Гримить оркестр (Вишня, І, 1956, 317).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залитий — зали́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. залитий — рідше заллятий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до залити і залляти 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залитий — Заллятий, заливний Словник чужослів Павло Штепа