залоза
ЗА́ЛОЗА, и, ж. Орган, що виробляє необхідні для організму речовини або видаляє кінцеві продукти обміну.
Гормон прищитовидних залоз регулює вміст кальцію і фосфору в організмі (Наука.., 8, 1958, 24);
Бувають (у комах) воскові залози, що виділяють віск, пахучі залози, що виділяють пахучі речовини; отруйні залози тощо (Захист рослин.., 1952, 20);
Це був комплекс ендокринної хірургії. Тобто оперування залоз внутрішньої секреції (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 187).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залоза — за́лоза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- залоза — [залоза] -зие, д. і м. -з'і, мн. -озие, -оз Орфоепічний словник української мови
- залоза — -и, ж. Орган, що виробляє необхідні для організму речовини або видаляє кінцеві продукти обміну. Гетерокринні залози — залози, що продукують і виділяють одночасно кілька різних секретів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залоза — За́ло́за, -зи, -зі; за́ло́зи, за́ло́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)