залучати

ЗАЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех.

1. до чого. Заохочувати, спонукати кого-небудь брати участь у чомусь, включати в якусь роботу і т. ін.

Комсомол допомагав партії виховувати молодь в дусі комунізму, залучати її до практичного будівництва нового суспільства (Статут КПРС, 1961, 26);

В той же вечір вони склали текст присяги, намітили товаришів, яких можна залучити до боротьби (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 36);

Головний інженер навмисно не залучив до участі в цих дослідах контрольну лабораторію (Шовк., Інженери, 1956, 32);

// до чого і в що. Притягати до якоїсь організації, робити членом чого-небудь.

Командири великого історичного походу на селянський голод та неймовірну відсталість.. залучали до героїчної армії соціалістичного наступу нові десятки відданих бійців (Епік, Тв., 1958, 208);

Відомо, що за людина з Невкипілого — кремінь. Такого якби до свого гурту залучити, добру б підпору мали (Головко, II, 1957, 259);

Кирило Васильович напружено думав: «Мабуть, я помилився, залучивши в [підпільну] організацію цю слабодуху дівчину» (Хижняк, Тамара, 1959, 50);

// Запрошувати кого-небудь кудись, включаючи в якусь роботу.

Він почав розповідати Сагайдачному, як він уже потроху залучає до Лаври досвідчених проповідників (Тулуб, Людолови, І, 1957, 134);

// Використовувати що-небудь десь.

В своїх наукових дослідженнях з порівняльного мовознавства Ф. Є. Корш залучав матеріали української мови (Мовозн., XIII, 1955, 20).

2. Відокремлюючи від стада худобу, заганяти її на подвір’я, в хлів і т. ін.

Хлопці збирали овець в отару, гнали в село. Там, у царині, стрівали їх люди, й кожне своїх овець залучало додому (Мирний, І, 1949, 154);

Пішов телята дід залучити (Головко, І, 1957, 211).

3. розм. Заохочувати, спонукати кого-небудь бувати десь; забирати до себе, з собою.

— Треба якось залучити цього паничика до свого дому, — думав Кміта, похнюпивши голову (Н.-Лев., IV, 1956, 328);

— Я б тебе, синку, хотів залучити до себе не до весни, а хоч би й навіки (Барв., Опов.., 1902, 181);

Знаєте, мені дуже хотілось би залучити Вас хоч на деякий час до себе, в Чернігів (Коцюб., III, 1956, 288);

// Приманювати кого-небудь.

Матері повбирали своїх дочок, як ляльок,— кожна сподівалась залучити женихів для дочок (Н.-Лев., III, 1956, 139).

4. рідко. Здобувати що-небудь.

Гей, нум, братці, до зброї! На герць погуляти. Слави залучати!.. (Пісні та романси.., II, 1956, 178);

[Палажка:] Повіяла в чужу сторону.., думаючи того химерного щастя до себе залучити… (Мирний, V, 1955, 223);

// Роздобувати.

Було, як залучить [Федося] собі яблучко в кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: — На, мамо! (Барв., Опов… 1902, 433).