зальотник
ЗАЛЬО́ТНИК, а, ч. Чоловік, що любить залицятися до жінок, волочитися за ними.
— Там їх, зальотників, біля неї [удови] такого, що за день не перевішаєш (Вовчок, І, 1955, 217);
Ничипора знали у війську як завзятого й щасливого зальотника (Ле, Наливайко, 1957, 81).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зальотник — зальо́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зальотник — див. звабник Словник синонімів Вусика
- зальотник — див. ЗАЛИЦЯЛЬНИК. Словник синонімів Караванського
- зальотник — -а, ч. Чоловік, який полюбляє залицятися до жінок, упадати коло них. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зальотник — див. ловелас Словник чужослів Павло Штепа
- зальотник — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл. Словник синонімів української мови
- зальотник — Зальо́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зальотник — Зальо́тник, -ка м. Ухаживатель. Словник української мови Грінченка