заляскати
ЗАЛЯ́СКАТИ, аю, аєш, док. Почати ляскати, ударяти чим-небудь по чомусь, утворюючи короткі дзвінкі звуки, ляскіт.
Дід порався у садку, вештався по пасіці, а в його самі вуха чогось прислухались, чи не заляскає праник в березі (Н.-Лев., IV, 1956, 214);
[Суховій:] О, сова, чи що, пролетіла і крилами заляскала, аж луна пішла по лісі (Крон., V, 1959, 348);
Аж ось заляскало щось палицею у двері, аж мати кинулась і застогнала (Вас., Вибр., 1950, 186);
Долетіло тупотіння коней, зарипів віз, заляскав батіг, і басистий чоловічий голос гукнув хазяїна (Тулуб, Людолови, І, 1957, 64);
Пролунав гудок паровоза. Таращанці посипали в теплушки, ешелон заляскав буферами і рушив вперед (Довж., І, 1958, 203);
// Заспівати, видаючи специфічні звуки; залящати (про солов’я).
Стає тихо-тихо, аж доки не заляскає соловей (Панч, Вибр., 1947, 285).
Заля́скати в доло́ні — заплескати в долоні, зааплодувати, виражаючи схвалення чому-небудь або радість з приводу чогось.
— Браво, Вадику! — тихенько, як могла стриматися, заляскала Галина в долоні (Ле, В снопі.., 1960, 178).
Значення в інших словниках
- заляскати — заля́скати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заляскати — -аю, -аєш, док. Почати ляскати, ударяти чим-небудь по чомусь, утворюючи короткі дзвінкі звуки, ляскіт. || Заспівати, видаючи специфічні звуки; залящати (про солов'я). Заляскати в долоні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заляскати — Заля́скати, -каю, -єш гл. 1) Захлопать, защелкать. 2) Зарукоплескать. Публіка... заляскала в долоні. Левиц. Пов. 136. Словник української мови Грінченка