1. Словник української мови в 11 томах

залічений

ЗАЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залічи́ти;

// залі́чено, безос. присудк. сл.

— В село! — гукнув Суддя: — скликать на завтра люди! Хто стане за гучка, тому з роботи буде П’ять днів залічено (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залічений — залі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. залічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до залічити. || залічено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови