зам
ЗАМ, а, ч., розм. Скорочення: замісник.
[Бочкарьова:] Я негайно викликала зама і його теж засадила за матеріали (Корн., І, 1955, 106);
Зам вийшов із-за столу, щоб роздивитися на Дороша, ..знову сів за стіл і запитав грубо й дражливо; — Що ви хочете? (Тют., Вир, 1960, 147).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me