1. Словник української мови в 11 томах

замазка

ЗАМА́ЗКА, и, ж. Спеціально виготовлена в’язка речовина для замазування щілин і тріщин.

Біля одного вікна Яким замазку замішував (Головко, II, 1957, 98);

Доброю вважається замазка, яка.. не руйнується від води й температури і міцно з’єднується з склом та деревиною (Овоч., 1956, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замазка — за́ма́зка іменник жіночого роду маса Орфографічний словник української мови
  2. замазка — -и, ж. Спеціально виготовлена в'язка речовина для замазування щілин і тріщин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замазка — Кіт, шарляк Словник чужослів Павло Штепа
  4. замазка — За́мазка, -зки, -зці; за́мазки, -зок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. замазка — Замазка, -ки ж. Замазка. Словник української мови Грінченка