замалий

ЗАМАЛИ́Й, а, е, розм.

1. Менший розміром, величиною, кількістю і т. ін., ніж потрібно.

Щоб не розбудити дідуся, Гриць тихцем уступив босоніж у руді, виношені та виброджені, вже замалі для нього шкарбуни (Збан., Сеспель, 1961, 300);

Лозовий взяв з кутка згорнуту карту області, розклав її на столі. Стіл для неї виявився замалий (Руд., Остання шабля, 1959, 283).

◊ Світ замали́й див. світ.

2. Надто молодий, малий віком.

Кухтиха переривалась на роботі. Семен був ще замалий для того, щоб міг впоратись коло худоби (Іщук, Вербівчани, 1961, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замалий — замали́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. замалий — див. малий Словник синонімів Вусика
  3. замалий — -а, -е, розм. 1》 Менший за розміром, величиною, кількістю і т. ін., ніж потрібно. 2》 Надто молодий, малий за віком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замалий — світ замали́й кому. Комусь хочеться волі, простору, активного, діяльного життя. — Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся.— І коли вже ти вгомонишся? — Прискіпується стара.— Голова біла, а йому світ замалий (C. Журахович). Фразеологічний словник української мови
  5. замалий — Замали́й, -ла́, -ле́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)