1. Словник української мови в 11 томах

замашка

ЗАМА́ШКА, и, ж., розм. Звичка, нахил до чого-небудь.

Без жалю, немилосердно він катував лихую замашку до крадіжки (Мирний, III, 1954, 387);

Гарна дівка, тільки в неї Ледарські замашки (Воскр., З перцем!, 1957, 117);

Хлопець і сам пробував орудувати нею [гирлигою], переймаючи чабанські замашки (Гончар, Таврія, 1952, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замашка — зама́шка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. замашка — -и, ж., розм. Звичка, нахил до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замашка — Нахил, звичка Словник чужослів Павло Штепа