замаювати

ЗАМА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМАЇ́ТИ, аю́, аї́ш і рідко ЗАМА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Прикрашати зеленню, квітами, гілками і т. ін.

Просить він [Марець] в сонечка помочі з неба — Буйнесенькі стануть теж у пригоді — Землю сушити, травицею вкрити, Первоцвітом, рястом гай замаїти (Коцюб., І, 1955, 427);

*Образно. Місяць виписав.. на їй [стіні ] нове срібно-синяве вікно, замаявши його рясно густими., кучерявими од грат тінями, мов галуззям винограду (Вас., II, 1959, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замаювати — зама́ювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. замаювати — -юю, -юєш, недок., замаїти, -аю, -аїш і рідко замаяти, -аю, -аєш, док., перех. Прикрашати зеленню, квітами, гілками і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замаювати — ЗАКВІ́ТЧУВАТИ (прикрашати квітами, зіллям), КВІТЧА́ТИ, УКВІ́ТЧУВАТИ, ЗАМА́ЮВАТИ, МА́ЇТИ діал.; ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ЗАТИКА́ТИ заст. (волосся або головний убір); УВІ́НЧУВАТИ, ВІНЧА́ТИ поет. (вінком). — Док. Словник синонімів української мови
  4. замаювати — Замаювати, -юю, -єш сов. в. замаїти, -маю́, ї́ш, гл. Украшать, украсить зеленью: вѣтвями деревьевъ, травами. Вінці закладають худобі на роги... Так замаєна худоба іде вечером домів. МУЕ. III. 46. Словник української мови Грінченка