замаяти
ЗАМА́ЯТИ¹ див. зама́ювати.
ЗАМА́ЯТИ², а́ю, а́єш, док.
1. тільки 3 ос. Почати маяти, колихатися на вітрі.
Позіхнула [сестра Меланія] такеньки, що в мене рукава замаяли, а які мухи по столу лазили, то поскочувалися, як насіння од вітру (Вовчок, І, 1955, 255);
Ось уже над табором замаяли козацькі знамена… (Кач., II, 1958, 466).
2. Замахати, загойдати чим-небудь.
Квітки та дерева замаяли, зашелестіли листом (Н.-Лев., IV, 1956, 39);
Марко махнув рукою, дівчата замаяли косами, бігцем кинулись до худоби (Стельмах, Правда.., 1961, 336).
3. тільки 3 ос. Почати виднітися, виділяючись яким-небудь рухом, миготінням; замиготіти.
— Щасливої дороги!.. На все добре!..Замаяли хустки, брилі, піднесені вгору руки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 51);
Над Сормовим замаяли вогні (Гонч., Вибр., 1959, 294).
Значення в інших словниках
- замаяти — зама́яти 1 дієслово доконаного виду прикрасити зеленню зама́яти 2 дієслово доконаного виду заколихатися Орфографічний словник української мови
- замаяти — I див. замаювати. II -аю, -аєш, док. 1》 тільки 3 ос.Почати маяти, колихатися на вітрі. 2》 Замахати, загойдати чим-небудь. 3》 тільки 3 ос. Почати виднітися, вирізняючись яким-небудь рухом, миготінням; замиготіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замаяти — ЗАКВІ́ТЧУВАТИ (прикрашати квітами, зіллям), КВІТЧА́ТИ, УКВІ́ТЧУВАТИ, ЗАМА́ЮВАТИ, МА́ЇТИ діал.; ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ЗАТИКА́ТИ заст. (волосся або головний убір); УВІ́НЧУВАТИ, ВІНЧА́ТИ поет. (вінком). — Док. Словник синонімів української мови
- замаяти — Замаяти, -маю, -єш гл. Заколыхаться отъ вѣтра. Замають коври все шовковії, загоряться свічі все восковії. Чуб. III. 441. Позіхнула такеньки, що в мене рукава замаяли. МВ. ІІ. 202. Словник української мови Грінченка