замережати
ЗАМЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш і ЗАМЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш, перех. Док. до мере́жати, мере́жити.
Заснував [Аркадій Петрович] хату димом сигари, замережив поміст петлями кроків (Коцюб., II, 1955, 398).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замережати — замере́жати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- замережати — -аю, -аєш і замережити, -жу, -жиш, перех. Док. до мережати, мережити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замережати — Замере́жа[и]ти, -ре́жу, -ре́жиш, -ре́жать; замере́ж, -мере́жте; замере́жав і -ре́жив Правописний словник Голоскевича (1929 р.)