замерзлий
ЗАМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заме́рзти.
Тільки лист, покритий памороззю та замерзлими дощовими краплями, хрущить під ногами (Барв., Опов.., 1902, 123);
По збитих, замерзлих грудках гуркотить артилерія (Рибак, Що сталося.., 1947, 79);
Овідій був украй здивований, коли побачив, як по замерзлій під час «сарматської зими» річці ходять і їздять люди (Рильський, III, 1956, 133);
Змоклі й замерзлі невільники грілися на сонці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 187);
В полі,.. знайдено замерзлого чоловіка (Гр., І, 1963, 290).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замерзлий — заме́рзлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- замерзлий — див. холодний Словник синонімів Вусика
- замерзлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до замерзти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замерзлий — МЕ́РЗЛИЙ (затверділий від морозу), ЗАМЕ́РЗЛИЙ, ЗМЕ́РЗЛИЙ, ПРИМОРО́ЖЕНИЙ (злегка). Йонька встиг по дорозі потрусити чужі ятері, бухнув у ночви мерзлу рибу, вийшов у світлицю (Григорій Тютюнник); Замерзле болото вкривалося пластами білого снігу (Н. Словник синонімів української мови
- замерзлий — Заме́рзлий, -а, -е Замерзшій, мерзлый. Знайшли у снігу замерзлого. Мир. Пов. І. 122. На замерзлу землю як упаде сніг хочень і великий, то хлібові теє не шкодить. Камен. у. Словник української мови Грінченка