1. Словник української мови в 11 томах

замета

ЗАМЕ́ТА, и, ж., діал.

1. Замет.

2. Заметіль.

— І куди він хоче їхати по такій заметі? (Фр., III, 1950, 263).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замета — див. заметіль Словник синонімів Вусика
  2. замета — -и, ж., діал. 1》 Замет. 2》 Заметіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замета — Заме́та, -ти ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107. Словник української мови Грінченка