заметений

ЗАМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замести́.

В садку як слід прибрано — стежки заметені, родюче дерево обмазане й попідрізуване (Мирний, IV, 1955, 327);

Зимою — все було пустиня, заметена снігом (Вас., Незібр. тв., 1941, 219);

// заме́тено, безос. присудк. сл.

В хаті Орися, дарма, що тільки восьмий пішов, справжня паніматка: заметено в хаті, припічок, видно, учора помазала (Головко, II, 1957, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me