замовний

ЗАМО́ВНИЙ, а, е.

1. Який роблять, виготовляють і т. ін. на замовлення.

Замовне видання;

2. етн. Прикм. до замо́ва 2.

Стара щось шепоче слухняній юрбі Про слово замовне в нужді і журбі. (Пісні та романси.., II, 1956, 253);

[Яремко:] Знов прошепотів витязь слово своє замовне. І в ту ж мить зробився його кінь залізною тонкою [танкою], перейшов він ту річку завиграшки… (Мокр., П’єси.., 1959, 109);

// Магічний.

Щоб здолати Громобоя, треба викувати зброю, меч, що хиби не дає.. Хто ж скує той меч замовний?.. (Забіла, У.. світ, 1960, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замовний — замо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. замовний — -а, -е. 1》 Якого роблять, виготовляють і т. ін. на замовлення. 2》 етн. Прикм. до замова 2). || Магічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замовний — Замовний, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця. К. Досв. Словник української мови Грінченка