замовний
ЗАМО́ВНИЙ, а, е.
1. Який роблять, виготовляють і т. ін. на замовлення.
Замовне видання;
2. етн. Прикм. до замо́ва 2.
Стара щось шепоче слухняній юрбі Про слово замовне в нужді і журбі. (Пісні та романси.., II, 1956, 253);
[Яремко:] Знов прошепотів витязь слово своє замовне. І в ту ж мить зробився його кінь залізною тонкою [танкою], перейшов він ту річку завиграшки… (Мокр., П’єси.., 1959, 109);
// Магічний.
Щоб здолати Громобоя, треба викувати зброю, меч, що хиби не дає.. Хто ж скує той меч замовний?.. (Забіла, У.. світ, 1960, 150).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замовний — замо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- замовний — -а, -е. 1》 Якого роблять, виготовляють і т. ін. на замовлення. 2》 етн. Прикм. до замова 2). || Магічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замовний — Замовний, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця. К. Досв. Словник української мови Грінченка