1. Словник української мови в 11 томах

заможненький

ЗАМО́ЖНЕНЬКИЙ, а, е. Досить заможний.

Старі були собі заможненькі хазяїни і, як повмирали, то зоставили діткам чимало-таки худобоньки (Стор., І, 1957, 43);

Часто горіли тоді не одні економії; а, бува й дядько заможненький — дивишся, все наче гаразд, а він тобі до бога димом пішов!.. (Кос., Новели, 1962, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заможненький — замо́жненький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заможненький — див. багатий Словник синонімів Вусика
  3. заможненький — -а, -е. Досить заможний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заможненький — Заможненький, -а, -е ум. отъ заможний. Словник української мови Грінченка