1. Словник української мови в 11 томах

замолот

ЗА́МОЛОТ, у, ч., заст., розм. Плата за молотіння.

— Може, пошле милосердний, що горлата ненажера [молотарка] втомиться, як і косарка, тоді ще трохи замолотом придбаємо.., — казали одрадяни (Мирний, IV, 1955, 248);

Її [Дарини] іще нерозквітла молодість в думках соромливо горнулася до бідного Мирона Величка, який жив на поденщині з косовиці і замолоту (Стельмах, І, 1962, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замолот — за́молот іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. замолот — -у, ч., заст., розм. Плата за молотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замолот — Замоло́т, -ту м. Плата за молотьбу. Черк. у. по замолотах ходив. Ходилъ зарабатывать молотьбой. Словник української мови Грінченка