1. Словник української мови в 11 томах

замінимий

ЗАМІНИ́МИЙ, а, е. Який можна замінити.

І обом раптом стало зрозуміло, що відтепер вони будуть до болю близькі й дорогі один одному, ще ближчі й дорожчі, ніж раніш, не замінимі ніким (Гончар, III, 1959, 456).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замінимий — заміни́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. замінимий — -а, -е. Якого можна замінити. Великий тлумачний словник сучасної мови